-
1 мертва тиша
-
2 мёртвый
1) (умерший) мертвий, мерлий, умерлий, померлий, неживий. [Краще живий хорунжий, ніж мертвий сотник (Номис). Не поможе воронові мило, а мерлому кадило (Номис). Дер із живого і з умерлого (Свидн.). Живого-б любила, а до неживого у яму-б лягла (Шевч.)]. Прикинуться -вым - удати неживого, знеживитися. Делает, как -вый - робить (порається) як мертвий (як неживий, по-мертвому). [Мляво, по-мертвому порався (Григор.)]. Упал -вый - упав мертвий (неживий), упав без духу. [І без духу в синє море з берега звалився (Рудан.)]. Приказано привести живого или -вого - наказано (звелено) привести чи живого, чи мертвого. Ни жив, ни мёртв - ні живий, ні мертвий (Номис). -вое тело (труп) - мертве тіло, труп (-па), мертвяк, смертяк (-ка);2) (перен.) мертвий. -вая бледность - мертвенна (смертельна) блідість (-дости). -вая вода - а) (стоячая) мертва вода, мертвовід (-воду), мертва нетеча. [Хмари стояли непорушно, неначе плавали в тихому мертвоводі (Н.-Лев.)]; б) (в сказках) мертвуща (мертвяща) вода. -вое волокно, текст. - мертве волокно. -вая голова, энтом. - а) (Sphinx Caput mortuum) адамова голова; б) (Acherontia Atropos) бульбяник мертвоголовий, цьмак (-ка). -вый груз - мертвий вантаж (- жу). -вые души - мертві душі. -вая заклёпка - а) (действие) сліпе заклепування (нютування); б) (предмет) сліпа заклепка (нюта). -вая изгородь - (о)горожа, сухопліт (- плоту), мертвопліт (-плоту). -вый инвентарь - мертвий інвентар (-ря). -вый капитал - мертвий капітал (-лу). -вый конец сети - зайвий кінець (-нця) мережі. -вый крест - мертвий (мертвечий) хрест (-ста), хрест з покійника. -вый лес - сухоліс (-су), сухолісся (- сся). -вое лицо - мертве (мертвенне) обличчя (лице). -вая петля - мертва петля. -вая пора - мертва доба. -вая пороша - перший глибокий сніг (-гу). -вая природа, живоп. - мертва (нежива) природа, тихе життя, натюрморт (-та). -вый сон - см. Мертвецкий (1) сон. -вая тишина - мертва тиша, гробова тиша. [Навкруги панує мертва тиша (Коцюб.)]. -вая точка - мертва точка. Сдвинуть с -вой точки - зрушити з мертвої точки, з мертвого місця. -вый цвет лица - мертвий (неживий) колір обличчя. -вый ход - мертвий хід (р. ходу). -вый шип, техн. - заплішений чіп (р. чопа). -вый штиль - мертве безвітря, мертва тиша, мертва штиля. -вый язык - мертва, нежива, вимерла мова. -вый якорь - мертва котва, мертвий якір (р. якора). Пить -вую (чашу) - пити не прохмеляючись, пити кухоль непрохмільний.* * *1) прил. ме́ртвийлежа́ть мёртвым грузом — лежати ме́ртвим капіта́лом
2) в знач. сущ. ме́ртвий, -ого; ме́рлий -
3 deathful
adj1) смертельно небезпечний2) смертельний, мертвий3) смертний* * *[`deaful]a1) який загрожує смертю, смертельно небезпечний2) смертельний, мертвий3) смертний -
4 repose
1. n1) відпочинок; передишкаto disturb smb.'s repose — порушити чийсь спокій
2) мир, спокій; тиша3) невимушеність; безтурботність4) сонa night's repose — нічний відпочинок, сон
5) гармонія6) (R.) церк. перша пречиста2. v1) відпочивати; лягти відпочити (тж to repose oneself)2) давати відпочинок3) лежати, покоїтися5) ґрунтуватися, триматися (на чомусь — on)7) вручити повноваження (комусь)to repose power in smb.'s hands — передати (віддати) комусь владу
* * *I n1) відпочинок; перепочинок; піднес. заспокоєння, вічний спокій, спочинок2) спокій, тиша; мир; невимушеність; безтурботність; сон3) миcт. гармонія4) цepк. ( Repose) Перша ПречистаII v1) відпочивати; лягти відпочити ( to repose oneself); давати відпочинок2) спочивати, покоїтися; лежати; класти; схилити; прихилити ( голову)3) ґрунтуватися, триматися ( на чому-небудь)III v1) покладатися (на кого-небудь, що-небудь); бути впевненим (у кому-небудь, чому-небудь) -
5 silence
1. n1) тиша2) мовчання, безмовністьto put (to reduce) smb. to silence — примусити когось мовчати
3) забуття; відсутність відомостейto pass into silence — бути забутим; забутися
4) відсутність запаху (у спирті)silence cabinet — тех. звуконепроникна кабіна
silence gives consent — присл. мовчання — знак згоди
2. v1) примусити замовкнути2) заспокоїти, утихомирити, угамувати3) перебороти, подолати (опір тощо)4) військ. придушувати5) глушити, заглушати* * *I n1) тиша2) мовчання, безмовність3) забуття; відсутність відомостей4) відсутність запаху ( у спирті)II v1) змусити замовчати; заспокоїти, утихомирити3) глушити, заглушати -
6 breathless
adj1) задиханий, захеканий2) поет. мертвий, бездиханний; що не дише3) що затамував подихthey listened his story with breathless attention — вони слухали його розповідь, затамувавши подих
4) безвітряний; нерухомий (про повітря тощо)* * *a1) захеканий; який задихається2) мертвий, бездиханнийbreathless silence — напружена /мертва/ тиша
4) безвітряний -
7 deathlike
adjподібний до смерті; як смерть; смертельний, мертвий* * *aподібний до смерті, смертельний, мертвий -
8 deathly
1. adj1) смертельний; фатальний2) подібний до смерті2. advсмертельно* * *I a1) смертельний, фатальний2) подібний до смерті, смертельнийII adv -
9 settle
1. n1) лава, лавка, ослін2) рундук; поміст2. v1) вирішувати, приймати рішенняeverything is settled, it's all settled — усе вирішено, усе гаразд
settle it any way you like — вирішуй, як хочеш
2) домовлятися, визначати3) з'ясовувати, улагоджувати; розв'язувати4) юр. врегулювати5) оселятися, улаштовуватися6) заселяти; колонізувати7) влаштовувати, садовити, укладати8) влаштовуватися, сідати, укладатися (тж settle down)9) осідати, опускатися10) відстоюватися; давати осад11) дати відстоятися; очистити від каламуті13) надівати, просувати, всувати14) платити, оплачувати; розплачуватися, розраховуватися15) розвіювати (сумніви тощо)16) сідати (про птахів тощо)17) нависати, наставати; панувати (про тишу, темряву тощо)18) тонути, занурюватися (про корабель; тж settle down)19) установлюватися (про погоду)20) затихати, ущухати (про бурю; тж settle down)21) улягатися (про хвилювання)settle down — а) оселятися; б) влаштовуватися, умощуватися (у кріслі тощо); в) заспокоюватися; г) стати розсудливим, урівноваженим; д) осідати (про фундамент); є) тонути (про корабель)
settle in — а) переїхати, переселитися в нову квартиру; улаштуватися на новому місці; б) допомогти (комусь) улаштуватися (переїхати); в) займати надійне (міцне) становище
to settle smb. — а) здихатися когось; б) заткнути комусь пельку; в) прикінчити когось
to settle down for life — завести сім'ю, одружитися
to settle old scores — помститися, звести старі рахунки
* * *I [`setl] n2) помістII ['setl] v1) вирішувати, приймати рішення2) домовлятися, визначатиto settle a bargain — укласти угоду; дійти згоди; з'ясовувати, улагоджувати; вирішувати; юp. вирішувати, урегулювати
3) оселятися, поселятися ( settle down); поселяти, заселяти; колонізувати4) влаштовуватися, всідатися, укладатися ( settle down); влаштовувати, саджати, посадити, укладати, укласти; влаштовувати, пристроювати ( до справи)5) опускатися, осідати, сідати ( settle down); осаджуватися, відстоюватися; давати осад; давати відстоятися, очищати від каламуті6) приводити в порядок, давати лад, заспокоювати; заспокоюватися7) надягати; всовувати; поміщати8) платити, оплачувати, сплачувати; розплачуватися ( settle up)9) усувати, розсіювати (сумніви, побоювання)10) сідати (про птахів, комах)11) нависати ( про темряву); запановувати ( про тишу)12) осідати, зміщатися вниз, зсуватися (про фундамент, дорогу; settle down)13) занурюватися, тонути (про корабель; settle down)14) встановлюватися, запанувати (про погоду, вітер)15) ущухати (про бурю; settle down)16) улягтися, утихомиритися (про хвилювання, гнів; settle down)17) to settle for smth розм піти, погодитися на що-небудь; задовольнятися чим-небудь18) to settle into smth приймати яку-небудь форму, набувати якої-небудь якості19) to settle (up) on smth зупинитися на чому-небудь, зробити який-небудь вибір, прийняти яке-небудь рішення; зупинятися, затримуватися на чому-небудь20) to settle smth on smb; юp. заповісти, відмовляти що-небудь кому-небудь, закріплювати що-небудь за ким-небудь21) to settle (down) on smb; smth охоплювати, заволодівати ким-небудь, чим-небудь22) to settle (down) to smth, to settle (down) to do smth взятися за яку-небудь справу; зайнятися якою-небудь роботою23) to settle (down) to / for / smth приготуватися до чого-небудь; збиратися робити що-небудь24) to settle down to /at / smth звикати до чого-небудь, втягуватися у що-небудь, освоюватися з чим-небудь, призвичаюватися до чого-небудь25) to settle (smth) with smb розквитатися з ким-небудь; помститися кому-небудь -
10 speechless
adj1) німий2) безмовний; мовчазнийto be (to remain) speechless — мовчати; зберігати мовчання
3) онімілий; що онімів4) розм. п'яний як чіп5) невимовний* * *a1) німий; безмовний, мовчазний; який втратив дар мови, який онімів2) невимовний -
11 reign
1. n1) царювання2) влада, панування3) царство2. v1) царювати2) панувати -
12 breathless
a1) захеканий; який задихається2) мертвий, бездиханнийbreathless silence — напружена /мертва/ тиша
4) безвітряний -
13 deathful
-
14 deathly
I a1) смертельний, фатальний2) подібний до смерті, смертельнийII adv -
15 не
1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.* * *I част.нене дали́ — не да́ли
не уходи́ — не йди
рад не рад, а... — рад не рад, а...; ра́дий чи не ра́дий, а
сон не в сон — сон не [в] сон
не будь э́того — коли́ б (якби) не це
не бо́лее, как — не більш, як
не до ко́го-чего́ кому́ — не до ко́го-чо́го ко́му
не то бу́дет, не то нет — мо́же бу́де, може [й] ні
IIне могу́ не согласи́ться — не мо́жу не пого́дитися
(отделяемая часть мест.) ні, нема́є, нема́не о ком — ні про кого, нема́є (нема) про ко́го
не о чём — ні про що, нема́є (нема) про що
не с кем — ні з ким, нема́є (нема) з ким
не от ко́го — ні від ко́го, нема́є (нема) від ко́го
не у ко́го — ні в ко́го, нема́є (нема) в ко́го
IIIне к че́му, не для че́го — см. что I 1)
( нет) диал. ні -
16 подавлять
подавить1) (угнетать) гнітити, пригнічувати, пригнітити, пригноблювати, пригнобити, давити, придавити кого. Меня -вляла мёртвая тишина - мене гнітила (пригнічувала) мертва тиша. Меня -вляет сознание собственной вины - мене пригнічує (гнітить, давить) свідомість власної провини;2) (заглушать) давити, задавити, душити, задушити, гамувати, погамувати, тлумити, стлумити и потлумити, притлумляти и притлумлювати, притлумити, бороти, побороти, глушити, зглушити, заглушати и заглушувати, заглушити, гнути, зігнути що, (побивать превосходством) забивати, забити кого, що. [Народня мова починає забивати в письменстві чужу церковщину (Єфр.)]. -ить в себе злость, возмущение, досаду, желание - задавити (задушити, погамувати, потлумити, стлумити и т. д.) в собі злість, обурення, досаду (жаль), бажання. -вить восстание - приборкати, придушити, задушити повстання. Подавленный - пригнічений, задавлений, задушений, погамований, притлумлений и т. д. -ный тяжёлым горем - пригнічений (пригноблений) тяжким горем. -ное настроение - пригнічений настрій. -ный стон, голос - задавлений, задушений стогін, здавлений, здушений голос. Восстание, -ное самыми решительными мерами - повстання, приборкане (придушене, задушене) найрішучішими заходами… -ться -1) пригнічуватися, бути пригнічуваним, пригніченим;2) задавлюватися, бути задавленим, душитися, бути задушеним, гамуватися, бути погамованим, тлумитися, бути потлумленим, притлумленим и т. д. Срв. Подавиться. Худшее в человеке должно -ляться - гірше в людині треба гамувати (приборкувати).* * *несов.; сов. - подав`ить1) приду́шувати, придуши́ти, дави́ти, подави́ти2) ( превосходить в количестве) переви́щувати, переви́щити; ( побивать) побива́ти, поби́ти; ( звуки) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти3) ( удручать) гніти́ти (несов.), пригні́чувати, пригніти́ти; ( угнетать) пригно́блювати, пригноби́ти; ( ошеломлять) приголо́мшувати, приголо́мшити, дави́ти, подави́ти; ( пришибать) прибива́ти, приби́ти4) (чувства, ощущения) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти, несов. подави́ти; притлу́млювати и притлумля́ти, притлуми́ти, тлуми́ти, стлуми́ти; ( сдерживать) стри́мувати, стрима́ти, затамо́вувати, затамува́ти, притамо́вувати, притамува́ти; ( превозмогать) угамо́вувати, угамува́ти, погамува́ти (несов.), утамо́вувати, утамува́ти, тамува́ти (несов.); (несов.: преодолеть) поборо́ти -
17 покой
1) спокій, упокій, супокій (-кою), покій (-кою). [На віщо я тобі збентежив, сину, ясний душі твоєї спокій? (Самійл.). Все село обіймав упокій, тихий, святковий упокій (Грінч.). За дурною головою нема ногам упокою. Супокій навкруг панує (Грінч.)]. Нет минуты -коя (отдыха) - нема просвітлої (промитої) години; просвітку нема кому. Нет -коя кому - спокою немає кому, не має спокою хто. От детей -коя нет - діти спокою не дають; за дітьми спокою нема. В -кое - з упокоєм, спокійно. [Хліба-соли з упокоєм уживати]. Жить в -кое - жити з упокоєм, жити с(у)покійно. [Дітей подружили, тепер живемо вдвох, тихо, з упокоєм]. Не давать -коя кому - не давати спокою кому, непокоїти, турбувати, клопотати кого, долягати кому, муляти кому. [Думки не дають мені спокою та й мені долягають. Всередині щось гризе та муляє (Крим.)]. Оставить в -кое кого - дати святий (чистий) спокій кому. [Дайте мені чистий спокій з тією справою, не хочу я про неї чути]. Нарушить чей -кой - збентежити (збурити, зламати) спокій кому. Вечный -кой - вічний спокій. Об'ятый -коем - оповитий спокоєм (упокоєм, супокоєм), утихлий. [Ліс дрімав, оповитий спокоєм. Подивіться на двері позачинювані, на втихлий двір (М. Вовч.)]. Мёртвый -кой - мертва тиша (спокій);2) (отдых) спочив[н]ок (-нку), опочивок (-вку). [Кістки давно просяться на спочинок]. Уйти на -кой - піти на спочинок. Жить на -кое - на спочинку жити. [Він уже покинув служити - на спочинку живе]. Нет -коя от чего - немає спочинку, немає просвітку за чим. [Немає просвітку за роботою; ніколи не спочиваю];3) покій (-кою), кімната, світлиця, горниця. [Чотири покої маємо, а живемо тісно, бо сім'я велика]. Богатые -кои - пишні (багаті) покої. [Жила у пишних покоях панських]. Приёмный -кой - приймальня. Мёртвый (приёмный) -кой - см. Покойницкая.* * *I1) спо́кій, род. п. споко́ю и спо́кою; (спокойствие, мир) по́кій, -ко́ю, супокі́й, -ко́ю2) ( отдых) спочи́нок, -нку, спочи́н, -у, спочи́вок, -вку, спочи́в и спо́чив, -уII( комната) покі́й, -ко́юпоко́и — мн. поко́ї, -ко́їв
IIIприёмный \покой — ( в больнице) прийма́льна пала́та, прийма́льна
(старинное название буквы "п") поко́й, -япоко́ем — в знач. нареч. лі́терою (бу́квою) "п"
См. также в других словарях:
Олесь, Александр — Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения … Википедия
Чикфлик — В Википедии есть портал «Феминизм» … Википедия
Олесь — Олесь, Александр Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения: 4 декабря 1878 года Место рождения … Википедия
Олесь А. — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия
Олесь Александр — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия
Фильмы и телесериалы о женской дружбе — В Википедии есть портал «Феминизм» … Википедия